***

Ця зоряна безодня, що над нами...
Цей вечір, що вінчає листопад.
Найголовніше чуємо серцями.
Слова тут зайві, й, часто, невпопад.

Осінній вечір, як акорд фінальний.
Звучить з надією, що новий буде день.
Непередбачуваний і такий жаданий...
Він принесе нових іще пісень.

Найголовніше бачимо серцями,
Говоримо очима знов і знов...
Й ця зоряна безодня, що над нами,
Давно вже знає про мою любов.

29.11.2018