вівторок, 24 квітня 2018 р.

***



Я часто питаю сам у себе:
- Ким би я став, якби не ти?
Кому б писав про травневе небо?
Кому б розказував про зірки?

Я, мабуть, дивний? Тобі – краще знати..
Мені вітерець про це шепотить.
Часом кричу, коли треба змовчати.
Й мовчу, коли криком душа кричить…

А ще, я люблю тебе, щиро й ніжно…
Люблю, як ніхто на Землі не кохав…
І часто ставлю питання наріжне:
- Якби не ти, ким би я  став?

24.04.2018

суботу, 14 квітня 2018 р.

***



Не знаю скільки дощ сховав пісень,
Не полічити тих, минулих, весен…
Та знаю, що теперішня несе
Мій човен повінню. І він летить без весел…

Не слухаю про що шумлять  вітри…
Не вірю, що весна уже минає.
Здіймаю знов вітрила догори,
І човен мчить… Й душа моя співає…
14.04.2018

вівторок, 10 квітня 2018 р.

***



І зоряна безодня угорі…
І ми, удвох, під цим бездонним небом.
Хоч не співають ще у вербах солов’ї,
Та я й не знаю, чи вони нам треба?

І кожен день дає новий урок.
І не важливо: у обіймах, чи в окопах…
Подумалось… Ми, мабуть, із зірок…
Й не придорожній пил на наших стопах.
10.04.2018

неділю, 8 квітня 2018 р.

***



Вишневим цвітом упаду до ніг твоїх.
Кружлятиму, мов віхола зимова.
Так, серед тисячі непройдених доріг
Є тільки лиш одна… Й хоч не знайома,
Та пелюстками викладу я шлях,
Мов білим снігом, устелю стежину.
Туди, де на чарівних кораблях
Червоні розвіваються вітрила…
08.04.2018

вівторок, 3 квітня 2018 р.

***



Так схожа ти на нинішню весну…
Така ж холодна і така жадана.
Та знаю я – прокинешся зі сну,
З душі зійдуть сніги, крига розтане…

Так схожа ти на літню темну ніч…
Така ж непередбачувана зовсім.
Тебе спитати хочу: «В чому річ?
Чому сумна ти, наче пізня осінь?»

Так схожа ти на зиму… Ні! Не так…
Зима на тебе схожа, тільки трішки…
Коли твоя рука в моїх руках,
Холодна, наче після гри у сніжки…

Свою любов я день за днем несу,
І вірити й на мить не перестану…
Так схожа ти на нинішню весну...
Таку близьку, чарівну і жадану…
03.04.2018

понеділок, 2 квітня 2018 р.

***



Усе минає… Ніч стає світанком,
Світанок – днем. День – в сутінках погас.
І знову ніч скінчиться дивним ранком…
Летить, немов стріла, невпинний час.

Усе минає… Рік біжить за роком,
За миттю мить складаються в віки…
Усе минає… Тільки, ненароком,
Живе кохання, і в думках – лиш ти…

02.04.2018