І зоряна безодня угорі…
І ми, удвох, під
цим бездонним небом.
Хоч не співають
ще у вербах солов’ї,
Та я й не знаю,
чи вони нам треба?
І кожен день дає новий
урок.
І не важливо: у
обіймах, чи в окопах…
Подумалось… Ми,
мабуть, із зірок…
Й не придорожній
пил на наших стопах.
10.04.2018
Немає коментарів:
Дописати коментар