-
Знов пахнуть вечори прив’ялим сіном, Росою світанковою посріблені жита. І тополиний пух вже відкружляв над світом. Ось-ось цві... -
Я хворію... тобою... давно й безнадійно. Я хворію тобою і вдень і вночі. Я хворію тобою хронічно, постійно… Я хворію тобою... А...
Немає коментарів:
Дописати коментар