А ви сердилися коли-небудь на своїх учнів? Та не лукавте... За шум у класі під час пояснення нової теми, за недоречні запитання, вигуки... Звичайно ж сердилися. Я - теж. Але з кожним новим роком педагогічного стажу, з набуттям досвіду, я став розуміти, що дуже часто, мій гнів є спровокований учнями заради однієї мети - зірвати урок.
Ну, такий світ, такі діти. Їм цікаво, а як себе буде поводити учитель, якщо утнути, щось таке, що виходить за рамки навчального процесу. Більше того, учні "перевіряють" учителя на здатність знаходити вихід з такої ситуації. І вміння не сердитися там, де не сердитися неможливо, як на мене, один із ключових елементів педагогічної майстерності.
Як же добитися дисципліни і спокою у класі?
Універсальної відповіді немає. На мою думку, головну роль відіграє тут уміння вчителя швидко відреагувати тонким жартом, якоюсь цікавою історією, прикладом із життя... Це дасть змогу відволікти учнів від очікування вашої можливої агресії.
І, ні в якому разі, не намагайтеся перекричати клас. Авторитету вам крик точно не додасть. Спробуйте говорити дуже тихо. І якщо ваша розповідь цікава, то шум у класі стихне сам по собі. Хоча, сам я страшно не люблю класів у яких чутно, "як мухи літають".
А ще - будьте непередбачуваним! Імпровізуйте. Залучайте учнів до обговорення, ставте проблемні запитання... Вчіть дітей слухати і чути. І результат не забариться...
