***

І листопад притих, ген – за вікном,

Закутавшись у теплий плед з туману.

Чека на вірш… Рядок, що за рядком,

На білий лист невпевнено лягає.

А горобини, у рубінових вінках,

Завмерли, у очікуванні дива.

І тільки серце, наче пташка у руках,

Тріпоче в грудях так, чомусь, зрадливо…

В тягучій напівтемряві гардин

Смакую каву з мріями про тебе…

Тихесенько потріскує камін…

Коньяк і кава… І бездонне небо…

26.11.2018