***

Десь далеко гримить… У небі,

Наче вежі, ростуть хмари.

Літо шепче мені про тебе,

Дощ тобою, мов я, марить…

Ну, а я буду завжди поряд,

Непомітно, за правим плечем…

Ти впіймати мій зможеш погляд,

Як оглянешся… За дощем

Знову спека прийде. Та дАрма!

Над тобою розкрию крила

Білим ангелом… Так – то карма!

І мовчати мені не сила…

19.06.2018

***

Заблукаю в ранковім тумані,

Упаду у холодні роси…

З тихим шелестом рівні покоси,

Ген, косар кладе на світанні.

Пахне скошеною травою,

Тихо жайвір співа в високості.

Знову літо прийшло у гості

І забрало нас із собою…

Я торкнуся твого волосся,

Подивлюся у очі кохані…

Заблукаю в ранковім тумані,

Упаду у холодні роси…

18.06.2018

***

Тебе не бачив так уже давно…

Ось твоє фото… З ним ми знов віч-нА-віч…

Я – Місяцем – загляну у вікно…

Лише на хвильку. Лиш скажу: «Добраніч».

І то дарма, що десь далеко ти.

Я знаю, всі слова мої почуєш.

Бо формула проста до простоти:

Коли кохаєш – серцем слово чуєш…

13.06.2018

Далі буде...

А далі буде літо. Ще одне…

Так… Липи вже цвітуть, п’янить жасмин,

І пахне полуницями та сіном.

Воно, як попереднє, промайне,

Немов комета, ген - над небосхилом…

Колись воно екватор перетне…

Зелені кетяги, ще зовсім, горбин.

Та зовсім скоро вкриє їх рубіном…

Та… Далі буде… Літо… Ще одне…

Й світанки під небесним балдахіном…

01.06.2018

Випускникам

Знов пахнуть вечори прив’ялим сіном,

Росою світанковою посріблені жита.

І тополиний пух вже відкружляв над світом.

Ось-ось цвістиме липа золота…

Іще один минає рік навчальний.

Він пролетів, як день, неначе мить.

І дзвоник пролунає знов останній.

А в грудях так тривожно знов щемить…

Ми всі на рік досвідченіші стали,

Нові знання за рік цей здобули.

Нехай вас оминають зло й печалі,

І щоб усі здорові ви були.

У добру путь! Нехай щастить вам всюди!

Нехай збуваються всі мрії повсякчас!

Хай кожен з вас ніколи не забуде

Про друзів, вчителів і рідний клас.

24.05.2018

***

Вже маки червоніють у житах…

Знов літній вечір стукає у двері.

Бездонне небо у твоїх очах,

А в ньому зорі – іскорки веселі.

Летять, мов птахи, дні. Біжать роки.

Я знаю точно – час не повернути.

Та час спиняється, коли є поряд ти.

Цей парадокс нам треба ще збагнути…

21.05.2018

***

Тобі так важко повірити в чудо?

І біль мине, і сердечний щем...

Я небо над тобою тримати буду,

Аж доки і сам не стану дощем.

І, навіть, потім... У шепоті вітру,

У хвилях моря, у піснях солов'я...

Я біль заберу і сльози витру...

Аби лиш ти щаслива була.

6.05.2018