середа, 24 жовтня 2018 р.

***



Ти про мене, хоч інколи, мрій.
Так, неначе ми – незнайомці.
Спогадом теплим серце зігрій,
І у твоє вікно загляне знов Сонце.

Хай за вікнами знову дощить
Й сіре небо низько над нами.
Пригадай незабутню ту мить,
Коли ми розмовляли серцями…

Пам’ятаєш, як травень співав?
Пам’ятаєш, як літо летіло?
Як нас вечір крильми обіймав?
Як багаття палахкотіло?

Хай за вікнами знову дощить
Й сіре небо низько над нами.
Пригадай незабутню ту мить,
Коли ми розмовляли серцями…

Промайне, наче мить, листопад,
Вже зима на стежині моїй…
Але, навіть, і в снігопад,
Ти, хоч інколи, про мене мрій…

Хай за вікнами знову дощить
Й сіре небо низько над нами.
Пригадай незабутню ту мить,
Коли ми розмовляли серцями…
24.10.2018

Немає коментарів:

Дописати коментар