***

І знову ми удвох... Я і прекрасна Осінь.

Говоримо, та кожен про своє.

Я - про польоти мрій, про неба просинь.

Вона - про дощ, що настрій так псує.

Я - про бажання вирію дістатись,

Вона - про зиму, що вже майже тут.

Її прошу на мить, хоча б, зостатись...

Вона ж втікає... Тільки дотик рук,

І посмішка, і очі... Я, щоранку,

Топлюся в їх бездонній глибині...

Чаклунка Осінь... З кавою, на ґанку...

Наснилася сьогодні ти мені...

05.09.2018